Навчання читанню
як виду мовленнєвої
діяльності
|
План
|
1.
Психофізіологічні
механізми читання
2.
Труднощі навчання
читанню іноземною мовою
3.
Характер текстів
для читання. Методика роботи з текстом
4.
Зв'язок читання з
іншими видами мовленнєвої діяльності
ВСТУП
Читання – сприйняття і переробка
інформації, закодованої за нормами відповідної мови.
Читання іноземною
мовою
- комунікативне уміння та засіб спілкування через
друковане слово
- важливий вид мовленнєвої діяльності та найбільш
розповсюджений спосіб іншомовної комунікації
- робить доступною будь-яку інформацію,
передає досвід людства, нагромаджений у
найрізноманітніших сферах трудової, творчої, соціально-культурної діяльності.
В історичному плані читання виникло пізніше усного
мовлення
1. Психофізіологічні механізми читання
Психофізіологічну основу читання складають операції зорового сприйняття тексту і його розуміння.
При читанні інформація, на відміну від аудіювання
поступає до читця через зоровий канал, тому вирішальну роль виконують зорові
відчуття, які спричиняють дію внутрішнього моторного/мовленнєворухового
аналізатора.
Завдяки цьому читання супроводжується внутрішнім промовлянням,
яке стає повним, розгорнутим мовленням при читанні вголос.
Людини яка читає мовчки, про себе, неодмінно чує те, що
вона читає, тому слухові відчуття також є обов'язковим елементом читання. Ці
відчуття дають можливість контролювати правильність власного читання, проте
вони не відіграють домінуючої ролі, а підпорядковуються названим вище
відчуттям.
Акт читання відбувається тоді, коли очі читця
рухаються уздовж рядка, причому цей рух відбувається не плавно, а
стрибкоподібно: зупинка (для фіксації сприйнятого) — стрибок — зупинка —
стрибок.
Досвідчений читець робить на рядку 4-6 зупинок тривалістю
кожної з них 0,2 сек. Сума часу всіх зупинок очей складає час власне читання,
на підставі якого встановлюється швидкість читання. (Проте у практиці навчання
іноземної мови швидкість читання вимірюється доступнішим способом — кількістю
слів, прочитаних за 1 хвилину.)
Під час зупинок очей сприймається відрізок рядка, що
включає більш ніж одне слово, хоча умовною одиницею сприймання
у процесі читання вважається слово як мінімальна графічна одиниця,
наділена певним значенням. Момент сприйняття слова завершується його
розпізнаванням.
Читець автоматично співвідносить графічне
слово з конкретним значенням завдяки відтворенню його слухо-моторного образу,
який зберігається в довготривалій пам'яті. Ось чому зорове сприйняття тексту
завжди супроводжується промовлянням у внутрішньому мовленні, яке
у зрілого читця має згорнутий характер.
Вважається, що для впізнавання слова достатньо сприйняти
його загальну конфігурацію та 3-4 чітко видимі літери, а решта літер під час
зупинки очей попадає в зону так званого бокового, периферійного зору.
Одночасно з поступальними рухами очей відбуваються і
регресивні рухи, кількість яких залежить від рівня сформованості навичок
читання, морфолого-синтаксичних труднощів тексту та ін. Регресивні рухи не
переривають процес читання, тому що пам'ять утримує сприйняте раніше. Читець в
момент регресій повертається назад, щоб уточнити деякі деталі, переконатися у
правильності розуміння прочитаного, точніше осмислити його. У процесі навчання
читання необхідно домагатися, щоб кількість фіксацій та регресивних рухів очей
була мінімальною, а їх тривалість короткочасною.
Усі ці процеси відбуваються одночасно, і сприйнятий текст
зразу зазнає смислової переробки на різних рівнях
у такій послідовності: значення слова співвідноситься зі значеннями інших слів,
встановлюється характер зв’язку між ними та контекстуальне значення; слова
об'єднуються в синтагми, синтагми — в речення; речення об'єднуються в більші
смислові утворення, а останні — в цілісний мовленнєвий твір.
Звідси мінімальною смисловою одиницею тексту
вважають синтагму, яка, крім лексичного значення, передає ще й певні
смислові зв'язки.
З психологічної точки зору процес сприймання та
розуміння тексту безпосередньо пов'язаний з мисленням та пам'яттю.
Сприймаючи текст, читець виділяє в ньому окремі ланки, які є для нього найбільш
суттєвими, і синтезує ці ланки в єдине ціле. Пам'ять при цьому — логічна та
механічна — допомагає мисленню. Сприймання інформації та її осмислення зрілим
читцем здійснюється одночасно. Ці складники процесу читання нерозривно
пов'язані між собою: від якості сприймання залежить характер і рівень розуміння
тексту, його повнота, глибина і точність.
Мотивом читання як
комунікативної діяльності є спілкування, а метою — отримання
необхідної інформації, причому робота з текстом може переслідувати різні цілі:
іноді потрібно лише визначити, про що цей текст, у інших випадках важливо
зрозуміти основну чи нову інформацію, замисел автора, підтекст.
Процес навчання читання іноземною мовою спирається на
відповідні навички читання рідною мовою.
Загальновідомо, що навчання читання рідною мовою
починається тоді, коли у дитини вже сформувалися вміння усного мовлення.
Читання, таким чином, перетворюється у процес впізнавання знайомих з усного
мовлення слів, які закодовані графічними знаками, і початком формування навичок
читання вважається той момент, коли дитина вперше усвідомила зв'язок голосної
та приголосної літер і вимовила перший склад, знаючи конфігурацію літери та її
звукову відповідність. Об'єднавши усі склади у слові, озвучивши їх та упізнавши
значення озвученого слова, дитина раз і назавжди подолала головну перешкоду
процесу читання, зробила для себе "відкриття" — як саме читати.
2.
Навчання техніки читання
В умінні читати виділяють два основних аспекти: технічний
та змістовий, смисловий.
Техніка читання
включає цілий комплекс автоматизованих навичок, які зводяться, врешті-решт,
до того, щоб швидко сприймати графічні образи слів, автоматично співвідносити
їх зі звуковими образами та значеннями цих слів.
У процесі навчання техніки читання іноземною мовою
здійснюється перенос частини сформованих навичок читання рідною мовою у сферу
іноземної мови. Це полегшує оволодіння іншомовною буквено-звуковою символікою
та іншими навичками читання.
Труднощі навчання читання іноземною мовою
Процес навчання читання іноземною мовою ускладнюється
цілим рядові об'єктивних та суб'єктивних факторів.
Труднощі орфографічної системи виучуваної мови (особливо англійської), які склалися
історично. Найбільш характерними з них є такі:
-
кількісна
неадекватність між буквами та звуками у слові, тобто між графічним та звуковим
образом слова, наприклад: daughter, thorough, nephew /nevju:/;
- різночитання однакових букв та
буквосполучень: pin-pine, cut-put, now-snow,
sugar, his, vision;
- кількість букв алфавіту та кількість графем, які вони утворюють: 26 букв
дають 104 графеми (nice — light);
- наявність "німих" букв у словах: kite,
through, Wednesday;
- інші графічні труднощі:
- передача одного і того ж звука різними буквами та буквосполученнями:
[k] — cat, kitchen, school, question.
Цей перелік технічних труднощів читання далеко не повний,
його можна продовжити.
Мовні труднощі текстів, котрі, у свою чергу, можуть спричиняти перешкоди для правильного
розуміння змісту. Назвемо деякі з них:
- наявність багатозначних та конвертованих слів:
At last he became a proud owner of the thing that had real springs
and a mattress.
- непрямий порядок слів (інверсія):
No sooner had Miss Sophie noticed her cousin Paul than a
pleasant smile touched her lips.
- звороти з дієприкметниками та дієприслівниками:
The goods having been sold, Jim returned home immediately.
Why don't you have your dresses made at Macallan's?
- умовні безсполучникові речення:
Mr. Johnson decided to lock all the doors in the house, should any
emergency arise;
- герундіальні звороти:
After having been informed of Mark's arrival, he went
downstairs without delay;
- складні речення та конструкції:
Opening the drawing-room door noiselessly, he had stood watching the
expression on her face, indifferent from any he knew, so much more open, so
confiding, as though to her music she was giving a heart he had never seen.
(J. Galsworthy. In Chancery).
Навчання техніки читання відбувається на початковому
етапі і проходить у формі навчання читання уголос, яке е важливим
засобом навчання читання про себе/мовчки.
Методисти (Г. В.
Рогова та ін.) умовно виділяють два періоди в навчанні читання уголос —
А) дотекстовий період
Б) текстовий період.
Мета
дотекстового періоду — засвоєння
первинної матерії, тобто --- оволодіння буквено-звуковими зв'язками,
- читання
окремих слів,
- читання
словосполучень,
читання простих речень.
Мета текстового періоду – навчання читання з метою здобуття необхідної інформації у певному
обсязі.
В сучасній практиці навчання техніки читання іноземною
мовою використовується переважно
фонетичний (звуковий) аналітико-синтетичний метод, розроблений К.Д. Ушинським для навчання читання рідною
мовою, проте в деяких випадках застосовуються й інші відомі методи:
за правилами читання,
за ключовими словами,
метод цілих слів.
Вправи з техніки читання групуються з залежності від їх
цільового спрямування, а саме:
Вправи на розвиток графемно-фонемних зв'язків
- Озвучити пред'явлені учителем букви.
- Вибрати названу букву з ряду даних.
- Підібрати до маленьких букв великі (і навпаки), озвучити їх.
- З ряду слів вибрати ті, що починаються з даної букви. Напр.: b — boy, day, bench, desk, bed, ball, doll, best, big,
dig.
- Назвати слова з літерою ... на початку слова.
Вправи з техніки читання ізольованих слів та
словосполучень
- Визначити тип складу в даних словах (І, II, III, IV): pin, kite, girl, pine, park bag, form.
- Згрупувати слова відповідно до
типу складів.
- Прочитати пари слів, що відрізняються одним елементом: come-some, far farm, farm-warm, take-make, yet-let,
does-goes, ice-nice.
- Підібрати пари слів, що римуються:
bad, dog, bus, come, cry, log, red,
some try, us, head, fog.
- Підібрати пари слів з голосними в різних позиціях: pin-pine, make-map box-bone, pen-Pete,
car-call-cat-care-air.
- Прочитати незнайомі слова за правилами читання.
- Дописати пропущену літеру, прочитати слова: -er, -ake, -ook, -ar, c-t, b-x, r se, hous-, no-e.
- Підібрати до слів відповідні малюнки (і навпаки).
- Знайти вимовлене учителем слово серед ряду слів на картках.
- Прочитати слова-іменники і підібрати до них відповідні прикметник (слова
на картках або дві колонки слів на дошці).
- Прочитати про себе словосполучення і підібрати до них відповідні малюнки
(напр.: a short ruler, a long pencil,
a black box, a red flower і т. п.).
- Написати слова, продиктовані вчителем. Перекласти їх на українську мову.
- Прочитати вголос ряд слів за ... секунд (орієнтовна швидкість — одне
слово за секунду).
Вправи на прогнозування форми слова
- Розшифрувати орфограми і прочитати одержані слова: bde, amp, ptael, ogd
- Скласти слова з окремих букв.
- Заповнити пропуски у словах відповідними буквами.
- Дописати слово.
- Написати незнайоме слово в опорі на правило/таблицю.
- Відновити "розмиті" слова.
- Скласти слово з окремих частин (на картках).
Читання речень
Далі вправи ускладнюються. Учні переходять до читання
речень, невеликих навчальних текстів.
На цьому етапі виконуються вправи на розвиток навичок
інтонаційного оформлення речень, їх синтагматичного членування.
Використовуються знаки словесного наголосу, інтонації, меж синтагми, зв'язності
читання словосполучень і т. і. Доцільно перед виконанням імітативних вправ з
читання речень, груп речень, текстів (за диктором або учителем)
продемонструвати на дошці розмітку тексту/речення.
Вправи на розвиток навичок
синтагматичного членування речень та їх інтонаційного оформлення
- Слухаючи диктора (вчителя), стежте по книжці і промовляйте речення
вголос.
- Слухаючи диктора (вчителя), стежте по книжці і показуйте жестом (рухом
руки знизу вверх або зверху вниз) межі синтагми.
- Визначте тип речення (інтонації), поставте в ньому знаки словесного
наголосу, поділіть на синтагми.
- Прочитайте речення (текст) уголос після попередньої фонетичної розмітки.
- Підготуйте вдома зразкове читання уголос (після попереднього опрацювання
у класі).
- Підготуйтеся до конкурсу на кращого читця (матеріал для читання подається
до конкурсу, учні готуються самостійно).
- Прочитайте речення, змінюючи логічний наголос у ньому.
Вправи на розширення поля читання та
швидкості сприймання навчального тексту
- Прочитати текст/уривок тексту за певний час.
- Прочитати речення з поступово
нарощуваними елементами: Напр.: Children go
to school. Children go to school in the morning. Every day children go to
school in the morning.
- Прочитати і запам'ятати речення з карток, які демонструє вчитель у швидкому
темпі.
- Прочитати текст і швидко знайти відповідь (інші факти) на запитання
вчителя.
На етапі розвитку навичок техніки читання велику роль
відіграють наочні посібники, які інтенсифікують навчальний процес,
створюють ефективні опори для удосконалення організації навчання:
-фонограми,
- картки
миттєвого пред'явлення (flash-cards),
- картки розрізного алфавіту,
- різноманітні картки зі словами різних типів складів,
-картки-блоки для складання речень та ін.
3. Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності
Наступний етап роботи — читання текстів з метою одержання необхідної чи бажаної інформації,
досягнення визначеного програмою рівня розуміння змісту текстів.
Психологи виділяють декілька рівнів розуміння іншомовних
текстів.
На початковому ступені у процесі виконання підготовчих
вправ досягаються три перших рівні розуміння, пов'язаних з
оволодінням технікою читання —рівень значення:
1.читання окремих слів,
2.читання словосполучень та
3.читання нескладних навчальних текстів.
Рівень смислу, у
свою чергу, має ще чотири проміжні рівні.
4. четвертий рівень включає сприймання у кожному абзаці
тексту таких речень, котрі складають смислове ядро, а також визначення
смислових віх та синтаксичних зв'язків між реченнями.
5. З п'ятим рівнем пов'язують повне
розуміння змісту тексту.
6. Оцінка та
розуміння емоційного забарвлення змісту досягаються на шостому рівні.
7. Сьомий рівень розуміння включає узагальнення ідейно-тематичного змісту
та його зв'язок із загальним напрямом твору.
Для
виконання цих завдань виконуються вправи вищого рівня складності з практики
в читанні і застосовуються різні стратегії/види роботи з текстом.
В залежності від комунікативної
мети, яка ставиться учителем на уроці, від характеру тексту використовуються
такі види читання: ознайомлювальне, вивчаюче та переглядове.
А. Читання з розумінням основного змісту тексту (ознайомлювальне читання) (skimming reading)
Цей режим/вид читання є найбільш розповсюдженим у всіх
сферах життя і здійснюється на матеріалі автентичних текстів, які несуть
інформацію про побут, традиції, культуру, історію країни, мова якої вивчається.
Це читання про себе без вказівки на обов'язкове наступне використання здобутої
інформації.
Особливостями цього
способу читання є
- високий темп
ознайомлення з усім текстом,
- точність
розуміння основного змісту та найбільш суттєвих деталей. Для досягнення цієї
мети, за даними цілком достатньо
розуміння 75% основного змісту за умови, якщо решта 25% не містить ключових
положень, суттєвих для розуміння змісту всього тексту.
Темп
ознайомлювального читання для різних мов буде дещо різнитися: для англійської
та французької мов — 180 слів/хв., для німецької— 150 слів/хв.
У процесі ознайомлювального читання переслідуються такі
комунікативні цілі: ;
- визначити тему, яка висвітлюється в тексті, які проблеми в ньому
розглядаються;
- що саме говориться в тексті у зв'язку з проблемою;
- виділити основну думку;
- вибрати головні факти, випускаючи другорядні;
- виразити своє ставлення до прочитаного.
Учні повинні зрозуміти основний зміст тексту, осмислити
здобуту інформацію в залежності від рівня знань та інтересів. Повнота розуміння
повинна бути в межах 75%. У процесі роботи над текстом потрібно навчити учнів
виконувати такі дії:
- прогнозувати зміст за заголовком або початком тексту;
- здогадуватись про значення незнайомих слів за допомогою контексту,
словотворчих елементів, за схожістю зі словами рідної мови або утворених шляхом
конверсії;
- ігнорувати окремі незнайомі слова, які не перешкоджають розумінню
основного змісту; :
- визначати смислові частини тексту та зв'язки між ними;
- користуватися у процесі читання наявним лінгвокраїнознавчим коментарем,
виносками, словником, довідниками, якщо в цьому виникає потреба, щоб зрозуміти
основний зміст тексту.
Для розвитку вмінь ознайомлювального читання
використовуються досить великі за обсягом тексти (до однієї сторінки
навіть на початковому ступені), легкі для розуміння у мовному та змістовому
відношенні, які містять 25-30% надлишкової, другорядної інформації.
Спочатку тексти читаються у класі з метою формування в
учнів навичок читання та розуміння тексту, потім ця робота здійснюється вдома,
а в класі проводиться контроль розуміння прочитаного.
Мова текстів,
призначених для одержання основної інформації, має бути нормативною, без
діалектних особливостей,
а зміст відповідати
рівню мовної підготовки учнів, їх віковим характеристикам, життєвому досвіду та
інтересам.
За видами жанрів тексти можуть бути художніми, науково-популярними (статті з газет,
журналів), а також прагматичними (програми телебачення, оголошення, афіші,
меню, вивіски, телефонні довідники, плани міст, розклади руху транспорту і т.
і.).
З метою виявлення розуміння учнями основної інформації
тексту виконуються вправи такого характеру:
1. Прочитати заголовок (початкові речення) і сказати, про що може розповідатися
у тексті.
2. Дати відповіді на запитання вчителя щодо основного змісту (допускаються
відповіді рідною мовою).
3. Вибрати з кількох запропонованих учителем заголовків найбільш
прийнятний.
4. Послухати твердження і виправити неправильні (які не відповідають
змісту).
5. Вибрати з ряду малюнків ті, що ілюструють зміст тексту.
6. Підібрати до запитань правильні відповіді згідно з основним змістом.
7. Вибрати з оцінюючих суджень те, яке відповідає думці читця про
прочитаний текст, проблему.
8. Коротко передати основний зміст тексту рідною мовою.
9. Висловити свою думку про зміст тексту, дати йому оцінку (рідною мовою).
Режим роботи з текстами для одержання основної інформації дуже близький за своїм характером до так званого skimming reading, у
процесі якого учні мають відшукати в тексті запропоновану вчителем інформацію;
сказати коротко, про що йдеться в тексті, або відповісти на ряд запитань, для
чого необхідно швидко переглянути текст. Наприклад:
What theme/ field of science is dealt with in this text? Which of these
titles fits the text best? (Several titles are supplied). Which of these topics
are dealt with in the text? (A list of topics is given). Which of these
pictures/ diagrams etc. illustrates the text? (Several pictures/ diagrams are
supplied).
Which paragraph/ text belongs to this picture? (One picture and several
short texts are supplied).
Which of these texts deals with the problem of environment protection?
etc. (Several short texts are supplied).
Б. Читання з повним розумінням тексту (вивчаюче читання) (scanning),
Вивчаюче читання має своєю метою досягнення максимально повного і точного розуміння
інформації тексту і критичного осмислення цієї інформації. Однією з цілей
такого читання є формування в учнів умінь самостійно долати труднощі мовного та
смислового характеру.
Це вдумливе читання, яке здійснюється у повільному
темпі — 50-60 слів/хв., а його об'єктом є "вивчення" не мовного
матеріалу, а тієї інформації, що подається у тексті.
Читання в такому режимі вимагає цілеспрямованого аналізу
змісту на основі мовних явищ та логічних зв'язків.
Тому має місце велика кількість регресій, зумовлених
необхідністю перечитування окремих частин тексту для досягнення якомога
точнішого розуміння змісту.
Матеріалом для
вивчаючого читання служать пізнавальні тексти, що містять значущу для учнів
інформацію та мовні і смислові труднощі.
Для того щоб досягти повного і точного розуміння
інформації, викладеної у тексті, учень повинен володіти значним запасом
лексичних одиниць, мати глибокі знання з граматики (на морфологічному та
синтаксичному рівнях) і достатню практику в читанні текстів різних жанрів з
великою концентрацією мовних та смислових труднощів.
Цей режим читання
потребує багато часу та зусиль з боку учнів для оволодіння ним у повному обсязі
(цього неможливо досягти в умовах середньої школи). У зв'язку з цим ставиться
мета навчити учнів основних прийомів вивчаючого читання (scanning), необхідних і
достатніх для подальшого професійно орієнтованого доучування.
У процесі роботи з текстом в режимі вивчаючого читання
необхідно досягти таких комунікативних цілей:
- зрозуміти зміст прочитаного тексту з достатньою повністю та глибиною;
- зіставити здобуту інформацію зі своїм досвідом;
- оцінити інформацію, висловити свою думку про неї;
передати почерпнуті з тексту відомості іншим (рідною мовою або в опорі на
текст);
- прокоментувати окремі факти.
Тексти, на базі яких
формуються вміння вивчаючого читання, за своїм змістом і тематикою повинні
задовольняти пізнавально-комунікативні потреби та інтереси учнів. Це мають бути
нескладні автентичні або адаптовані тексти , різних жанрів: науково-популярні,
публіцистичні, художні, а також тексти прагматичного характеру: інструкції,
рецепти (переважно кулінарні та ін.). Важливо навчити учнів користуватися
різними довідниками, лінгвокраїнознавчим коментарем, поясненнями, висновками.
У процесі читання учень має реалізувати мовленнєву
здогадку щодо значення того чи іншого незнайомого слова, спираючись на
контекст, словотворчі елементи, інтернаціональні слова. Складні структури
аналізуються, можливий вибірковий
переклад окремих словосполучень, речень, абзаців. Важливим складником уміння
читання є визначення головних смислових частин тексту, до яких учні повинні
придумати заголовки, а також скласти план до всього тексту.
Вправи, які
виконуються з метою формування умінь вивчаючого читання та контролю повноти
розуміння прочитаного тексту, носять переважно такий характер:
- Відповісти на запитання вчителя щодо основного змісту тексту та його
деталей.
- Вибрати з кількох малюнків ті, які ілюструють провідну думку тексту.
- Визначити, чи відповідає інформація, запропонована у завданні вчителя,
основному змісту тексту.
- Визначити у тексті смислові віхи та виписати найбільш суттєву інформацію.
- Скласти план тексту; підібрати до кожного пункту плану речення з тексту,
які його уточнюють.
- Виконати письмовий переклад тексту і порівняти його з ключем. Виконати
тест множинного вибору, альтернативний чи поєднувальний тест (matching).
Зазначимо, що обсяг текстів для вивчаючого читання має
бути значно меншим, а зміст складнішим, ніж для ознайомлювального читання.
В. Читання з метою пошуку необхідної інформації чи інформації, яка цікавить
(вибіркове/ переглядове читання)
Метою цього виду/ режиму читання є формування уміння
швидко переглянути ряд матеріалів (газет, журнальних статей, різноманітних
програм та довідників, інших прагматичних матеріалів), для того щоб знайти
конкретну інформацію. Вона може бути задана вчителем або пов'язана з
інтересами учня.
Учень повинен швидко переглянути текст/ тексти (швидкість
— 500 слів/хв.), знайти потрібну інформацію і сконцентрувати на ній свою увагу,
намагаючись зрозуміти її повністю або основний зміст — залежно від конкретної
комунікативної мети.
Цей вид читання передбачає наявність в учнів сформованих
умінь, необхідних для орієнтування в логіко-смисловій структурі тексту,
знаходження та вибір нової чи заданої інформації, об'єднання в логічне ціле
здобутої інформації з кількох джерел згідно з конкретною проблемою. Робота з
текстом/ текстами може завершуватись підготовкою повідомлення чи реферату.
Точність розуміння тексту у цьому виді читання визначається правильністю відповіді учня на запитання
вчителя про те, чи цікавить учня така інформація, яка частина тексту виявилась
найбільш інформативною, чи є в тексті нові для учня факти тощо.
Для організації переглядового читання підбираються
тематично пов'язані тексти, які несуть нову або цікаву інформацію.
Контроль розуміння прочитаного проводиться за допомогою завдань такого типу:
- відповісти на запитання вчителя щодо основної інформації тексту;
- відповісти на запитання, що стосуються важливих деталей;
- сказати, чи співвідноситься представлена вчителем інформація з тією, яка
почерпнута учнями з тексту;
- знайти у тексті вказані учителем факти/ одиниці смислової інформації,
інші вправи пошукового характеру;
- виконати альтернативний тест, тест множинного вибору та ін.
Розглянуті режими читання з різними комунікативними
цілями здійснюються в умовах уже сформованих умінь читання завдяки
систематичній роботі з нескладними навчальними текстами чинних підручників.
Приклад
роботи з текстом на уроці під безпосереднім керівництвом та контролем учителя
I. Перед самостійним опрацюванням нового тексту учнями вчитель повинен спрямувати
їх увагу на читання та розуміння тексту. Він повідомляє деякі факти з життя
і творчої діяльності автора, або називає проблему/галузь науки яка
розглядається в тексті. Можна запитати учнів, які книжки цього автора вони
читали (що відомо їм з цієї проблеми).
II. Підготовча робота до читання тексту. На цьому етапі необхідно
виконати передтекстові вправи, для того щоб зняти деякі мовні та смислові
труднощі тексту. Це може бути робота такого характеру:
а. Опрацювання вимови географічних назв, власних імен. Виконуються
імітативні вправи, слова записуються на дошці (картках) з транскрипцією.
б. Робота з окремими словами, що
відносяться до потенціального словника:
інтернаціональні, похідні, складні, конвертовані. Учні повинні здогадатися про
значення цих слів, дати свої варіанти перекладу.
в. Опрацювання складних граматичних
структур: аналіз, переклад.
г. Ознайомлення з передтекстовими
запитаннями/завданнями, на які учні мають знайти відповідь,
прочитавши текст.
III. Читання тексту про себе з
метою розуміння основного змісту (час опрацювання тексту регламентується
вчителем залежно від обсягу та складності тексту).
IV. Контроль розуміння прочитаного (виконання післятекстових вправ).
а. Відповіді на запитання вчителя стосовно основної
інформації тексту (короткі або повні відповіді).
б. Відповіді на запитання, пов'язані з важливими деталями
тексту (повні та короткі відповіді).
в. Вправи на знаходження вказаних учителем фактів.
Перевіряється вміння орієнтуватися в тексті, знаходити одиниці смислової
інформації, наприклад, швидко знайти і прочитати речення, в якому називаються
головні персонажі (місце дії, час, характеристики персонажів, причини та
наслідки дій і т. і.).
г. Виконання тестів множинного чи альтернативного вибору
з метою перевірки розуміння учнями основної інформації та важливих деталей.
V. Завершальний етап роботи з текстом.
а. Підготовка до
переказу тексту:
- складання плану розповіді;
- вибір з тексту слів/ словосполучень/ фраз для використання у власних
висловлюваннях.
б. Переказ тексту з вираженням свого ставлення до
проблеми, персонажів, їх дій, оцінка тексту.
Читання як засіб навчання та його зв'язок з іншими видами
МД
Читання як вид мовленнєвої діяльності є однією з головних
практичних цілей навчання іноземної мови в середній школі.
Проте не меншу роль відіграє читання v навчальному
процесі як засіб навчання.
Воно допомагає в оволодінні мовним матеріалом, в його
закріпленні та нагромадженні. Так, мнемічна діяльність, яка супроводжує процес
читання, забезпечує запам'ятовування лексичних одиниць, зв'язків між ними, а
також граматичних явищ, наповнення граматичних структур, порядку слів у
структурах та ін.
Читання допомагає удосконалювати вміння усного мовлення:
під час читання як уголос, так і про себе функціонують провідні мовні
аналізатори - слухові та мовленнєво-рухові, характерні для говоріння. Уміння
читати дає можливість у разі потреби підібрати необхідні друковані матеріали та
препарувати їх з метою підготовки усного повідомлення.
Читання має багато спільного з аудіюванням та письмом.
Для цих трьох видів МД характерними є функціонування мовленнєво-рухового
аналізатора у внутрішньому мовленні.
Читання іншомовних текстів розвиває мислення учнів,
допомагає усвідомити особливості системи іноземної мови і глибше зрозуміти
особливості рідної. Інформація, яку отримує учень з іншомовних текстів, формує
його світогляд, збагачує країнознавчими знаннями про історію, культуру,
економіку, політику, побут країни, мову якої він вивчає. Велика розумова
робота, котра виконується читцем з метою проникнення у зміст тексту, розвиває
мовну здогадку та антиципацію, самостійність у подоланні мовних та смислових
труднощів, інтерес до оволодіння іноземною мовою.
Література:
1. Артемон
В.А. Психологія навчання іноземних мов. - М.: Просвещение, 2005.
2. Ігумнова
О.В. Урок читання англійської мови у 8 класі// Іноземні мови в школі. - 2006. -
№ 2. - С.42-47.
3. Ілічкіна Є.В.
Взаємозв'язане навчання читання і говорінню// Іноземні мови в школі. -
2006. - № 6. - С.48-52.
4. Нікітенко З.Н.
Методика навчання техніці читання в УМК з англійської мови для початкової
школи// Іноземні мови в школі. - 2007. - № 5. - С. 23-28.
5.
Салтовська Г.М. Прийоми навчання різних видів читання// Іноземні мови в школі.
- 2005. - № 4. - С.10-16.
6.
Селіванова Н.А Домашнє читання - важливий компонент змісту навчання іноземних
мов у середній школі// Іноземні мови в школі. - 2004. - № 4. - С.1-26.
7. Соловова
Е.Н. Методика відбору та роботи з текстами для читання на старшому етапі
навчання школярів// Іноземні мови в школі. - 2007. - № 2. - С.2 - 10.
8. Тен Е.Г.
Організація контролю розуміння читання на
початковому етапі навчання// Іноземні мови в школі. - 2002. - № 4. - С.31-35.
9. Федорова
Г.Н., Юрчишина Г.В. Прийоми навчання проблемно - пошукового читання на
іноземною мовою// Іноземні мови в школі. - 2006. - № 2. - С.28-32.
